ТЕМАТИКА ТА ЗМІСТ ЗАНЯТЬ

Змістовий модуль №1

«СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ КОНЦЕПЦІЇ»

ТЕМА 1

ТЕОРІЯ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В КОНТЕКСТІ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ. ВСТУП ДО ДИСЦИПЛІНИ, ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Тема 2

КОНЦЕПЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ В СУЧАСНІЙ НАУЦІ

Термінологічні особливості. Математична теорія інформації. Інформація як функція самоврядності системи. Інформація в науці і наукова інформація. Глосарій

Література

1. Абдаев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. – М.: ВЛАДОС, 1994. – 336 с.

2. Афанасьев В.Г. Социальная информация. – М.: Наука, 1994. – 200 с.

3. Блюменау Д.И. Информация и информационный сервис. – Л., Наука, 1989. – 190 с.

4. Глушков В.М. Кибернетика. Вопросы теории и практики. – М.: Наука, 1986. – 477 с.

5. Инфосфера: Информационные структуры, системы и процессы в науке и обществе / Ю.М.Арский, Р.С.Гилеревский и др. – М.: ВИНИГИ, 1996. – 486 с.

6. Кибернетика: Становление информатики. – М.: Наука, 1986. – 190 с.

7. Коган В.З. Человек в потоке информации. – Новосибирск: Наука, 1981. – 177 с.

8. Михайлов А.И., Черный А.И., Гиляревский Р.С. Научные коммуникации и информатика. – М.: Наука, 1976. – 435 с.

9. Михайловский В.Н. Формирование научной картины мира и информатизации. – СПб., Наука, 1994. – 145 с.

10. Ракитов А.И. Философия компьютерной революции. – М.: Политика, 1991. – 287 с.

11. Педагогическая информатика: теория и практика: В 2 – х частях. М., 1993 (Российская Академия образования, Институт теоретической педагогики и международных исследований в образовании).

12. Семенюк Э.П. Информатика: достижения, перспективы, возможности. – М.: Наука, 1988. – 240 с.

13. Семенюк Э.П. Информационный подход к познанию действительности. – Киев: Наук. думка, 1988. – 173 с.

14. Соколов А.В. Информационный подход к документальной коммуникации: Учеб. пособие. – Л.: ЛГИК, 1988. – 85 с.

15. Соколов А.В. Общая теория социальной коммуникации: Учеб. пособие.  –  СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2002.  –  461 с. // http://socioline.ru/pages/av – sokolov – obschaya – teoriya – sotsialnoj – kommunikatsii; http://window.edu.ru/resource/468/42468/files/index.html

16. Урсул А.Д. Информатизация общества. Введение в социальную информатику: Учеб. пособие. – М.: Акад. общ. наук, 1990. – 191 с.

17. Урсул А.Д. Проблема информации в современной науке. – М.: Наука, 1974. – 287 с.

18. Шемакин Ю.И., Романов А.А. Компьютерная семантика. – М.: Научно-образоват. центр «Школа Китайгородской», 1995. – 344 с.

19. Юзвишин И. \И. Информациология. – М.: Радио и связь, 1996. – 215 с.

Тема 3

інформація, інформаційність у системах клонування та творення масової інформації. Інформаційний обмін у комунікативних системах

Інформація як основний елемент комунікативних систем. Структура інформації. Інформатизація управління. Форми і види інформації.

Завдання на самостійне опрацювання:

Виявіть наявність і відсутність ґенетичних властивостей інформації в довільних журналістських текстах.

Контрольне питання:

1.        Охарактеризуйте національно-світоглядну публіцистику з погляду дотримання та ігнорування етичного конфігуратора субстанційності.

2.        Роль ґенетичної інформації в реалізації моделі національно-світоглядної журналістики.

Рекомендована література:

1. Shannon Claude E. The Mathematical Theory of Communication / Claude E. Shannon, Warren Weaver. – Univ. of Illinois Press, 1963.
2. Ахмадулин Е. Понятийно-терминологический словарь // Краткий курс теории журналистики. – М. – Ростов н/Д, 2006. – С.240.
3. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация / Ван Т.А.Дейк. – М., 1989.
4. Житарюк М.Г. Соціокультурна модель журналістики: традиції і новаторство: моногр. / Мар’ян Георгійович Житарюк. – Львів, 2008. – 416 с.
5. Лотман Ю.М. Культура и взрыв / Ю.М.Лотман. – М., 1992.
6. Лубкович І.М. Соціологія і журналістика / Ігор Маркіянович Лубкович. – Львів: ПАІС, 2005.
7. Мелещенко О.К., Чічановський А.А., Шкляр В.І. Інформація, інформаційний. Словник термінів і понять для журналістів і політологів. – К.: Грамота, 2007. – 72 с.
8. Різун В.В. Основи журналістики у відповідях та заувагах. – К., 2004.
9. Олешко В.Ф. Журналистика как творчество / В.Ф.Олешко. – М., 2005. – 222 с.
10. Потятиник Б.В. Соціологія масової комунікації / Борис Володимирович Потятиник. – Львів, 2002.
11. Репин В.С. Молекулярная информация: миф или реальность [Электронный ресурс] / В.С.Репин. – Режим доступа к источнику: http://www.science.ng.ru/polemics/2000-03-02.
12. Чаадаєв П. Філософічні листи. Апологія божевільного. Уривки та різні думки (1828-1850-ті роки) / упоряд. М.Г.Житарюк; перекл. з рос. М.Г.Житарюка, В.А.Житарюк. – Львів, 2005. – 168 с.
13. Янковский С. Концепции общей теории информации [Электронный ресурс] / Станислав Янковский. – Режим доступа к публикации: http://www.n-t.ru/tp/ng/oti03.htm.

тема 4

СУБСТАНЦІЙНА ПРИРОДА ІНФОРМАЦІЇ

Концепція субстанційності інформації. Найпростіша модель інформаційних взаємодій. Внутрі- та міжоб’єктні інформаційні взаємодії. Головні фактори, притаманні інформаційним взаємодіям. Визначення інформації та дезінформації з погляду етичних категорій. Важливість розуміння інформації як субстанції для автора (журналіста), ЗМІ, суспільства.

Завдання на самостійне опрацювання:

Виявіть наявність і відсутність ґенетичних властивостей інформації в довільних журналістських текстах.

Контрольне питання:

1. Охарактеризуйте національно-світоглядну публіцистику з погляду дотримання та ігнорування етичного конфігуратора субстанційності.

2. Роль ґенетичної інформації в реалізації моделі національно-світоглядної журналістики.

Рекомендована література:

1. Shannon Claude E. The Mathematical Theory of Communication / Claude E. Shannon, Warren Weaver. – Univ. of Illinois Press, 1963.
2. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация / Ван Т.А.Дейк. – М., 1989.
3. Житарюк М.Г. Соціокультурна модель журналістики: традиції і новаторство: моногр. / Мар’ян Георгійович Житарюк. – Львів, 2008. – 416 с.
4. Лотман Ю.М. Культура и взрыв / Ю.М.Лотман. – М., 1992.
5. Лубкович І.М. Соціологія і журналістика / Ігор Маркіянович Лубкович. – Львів: ПАІС, 2005.
6. Олешко В.Ф. Журналистика как творчество / В.Ф.Олешко. – М., 2005. – 222 с.
7. Потятиник Б.В. Соціологія масової комунікації / Борис Володимирович Потятиник. – Львів, 2002.
8. Репин В.С. Молекулярная информация: миф или реальность [Электронный ресурс] / В.С.Репин. – Режим доступа к источнику: http://www.science.ng.ru/polemics/2000-03-02.
9. Чаадаєв П. Філософічні листи. Апологія божевільного. Уривки та різні думки (1828-1850-ті роки) / упоряд. М.Г.Житарюк; перекл. з рос. М.Г.Житарюка, В.А.Житарюк. – Львів, 2005. – 168 с.
10. Янковский С. Концепции общей теории информации [Электронный ресурс] / Станислав Янковский. – Режим доступа к публикации: http://www.n-t.ru/tp/ng/oti03.htm.

ТЕМА 5

ПРИКЛАДНІ СОЦІОКОМУНІКАТИВНІ ТЕОРІЇ ТА МОДЕЛІ

Теорія соціального навчання. Теорія культивації. Теорії соціалізації. Теорія використання і задоволення. Теорія «нав’язування порядку денного». Когнітивна (конструктивістська) теорія. Мотиваційні теорії рівноваги і мотиваційні теорії задоволення потреб. Теорія структурного балансу (Фріц Гайдер). Психоаналітичні теорії (теорія когнітивного дисонансу, теорія конгруентності та ін.).

Дослідження масових і соціальних комунікацій здійснюються впродовж десятиліть у межах приватних теорій. Звернемо увагу на найвідоміші – переважно в інтерпретації визнаного майстра психології масових і соціальних комунікацій Річарда Гарріса[1], однофамільця і тезки відомого ірландського актора, а також Дженінгза Брайанта і Сузан Томпсон[2].

тема 6

когнітивні теорії і концепт журналістики

Головна ідея когнітивних теорій. Розумові складові-коґніції. Головні напрями когнітивізму. «Теорія поля» К.Левіна. Феноменологічний метод Закон Кьолера. Когнітивна відповідність. Теорії когнітивної відповідності (Ф.Гайдер, Т.Ньюком, Л.Фестінґер, Ч.Осґуд, П.Таненбаум, Р.Абельсон, М.Розенберґ). Теорії С.Аша, Д.Креча та Р.Крачфілда.

ТЕМА 7

МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНОГО БАЛАНСУ

«Баланс-дисбаланс»: корекція стереотипів. Субстанційна природа інформації. Модель інформаційного балансу.

Змістовий модуль 2

«СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ ЯК ОБʼЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕОРІЇ ІНФОРМАЦІЇ»

ТЕМА 8

Соціальні комунікації як наука. Головні етапи розвитку теорії масової комунікації

Вступ. Соціальні комунікації як наука. Особливості виникнення й розвитку соціальних комунікації. Теорії і методи соціальної комунікації. Масова комунікація як соціальне явище. Підходи до розуміння сутності масової інформації. Розвиток сучасних теорій комунікації.

Питання на самоконтроль за матеріалами модуля 1:

Зародження та подальший розвиток теорій комунікації. Витоки соціальної комунікації. Теорії і методи соціальної комунікації. Масова комунікація як соціальне явище. Підходи до розуміння сутності масової інформації. Розвиток сучасних теорій комунікації.

Тема 9

СОЦІАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ. ТЕРМІНОЛОГІЧНІ Й ТЕОРЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Теорії символічного інтеракціонізму, бігевіоризму, теоретичної соціології, «істинної» та «помилкової» комунікації. Культурна комунікація. Рекламна комунікація. Раціоналістський та ірраціоналістський підхід у вивченні комунікації. Метод аналізу соціальних мереж. Концепції технологічного детермінізму. Теорія інформаційного суспільства. Етнологія комунікації. Класична позитивістська методологія суб’єктно-об’єктних диспозицій. Некласична методологія. Когнітивна модель. Теорія мовних (комунікативних) актів. Базові складові соціальних комунікацій.

Тема 10

ҐЕНЕЗА ТЕОРІЙ МАСОВИХ І СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ ТА ІНФОРМАЦІЇ В ХХ-ХХІ СТОЛІТТЯХ

Масова комунікація як соціальне явище (теорія Макса Вебера), проблеми масової комунікації. Нова комунікаційна стратегія. Теорія масового суспільства (Герберт  Блумер). Фашизм як теорія. Критична теорія (Франкфуртська школа). Теорія гегемонії масової комунікації. Теорія егалітарної масової комунікації або модель рівних можливостей. Комунікативістика. Структурний функціоналізм. Деконструкціоналізм. Соціономіка. Концепція вільного потоку інформації. Бірмінґемська школа. Методологічний колективізм. Культурологічна теорія комунікації. Теорії нонкомунікації. Теорія «інформаційного суспільства». Теорія комунікативної компетентності. Теорія мінімального пізнання.

Питання на самоконтроль

1.Чому теорія комунікації є міждисциплінарною галуззю знань?

2. Чи можна назвати комунікаційною революцією: винахід писемності; виготовлення друкованого верстата; впровадження електронних мас-медіа?

3. Розкрийте поняття «спілкування», «комунікація», «соціальна комунікація», «мовна діяльність».

4. Які базові складові соціальної комунікації?

5. Що більшою мірою становить основу комунікації: мова, конструкція, система, мовні сигнали?

6. Які теорії комунікації та інформації найбільше вплинули на формування сучасної теорії комунікації?

Тема 11

ФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Міжособистісна, спеціалізована та масова комунікація. Функції масової комунікації. Суть масової комунікації. Масова аудиторія. Поняття «маса». ЗМК. ЗМІ. Мережа та структура соціальної комунікації. Функції соціальної інформації. Багатоканальність масової комунікації. Функції та характеристики масової комунікації...

Питання на самоконтроль:

1. Визначте соціально значущі функції міжособистісної комунікації.
2. Дайте визначення соціальної комунікації.
3. Назвіть загальні умови забезпечення функціонування масової комунікації.
4. Обґрунтуйте ступінь структурованості в різних формах міжособистісної комунікації.
5. Охарактеризуйте міжособистісну комунікацію.
6. Перелічіть основні характеристики і функції масової комунікації.
7. Пов’яжіть «інтереси комунікантів» та «успішність комунікації», виявіть зв’язок.
8. Поясність значення комунікації як інструменту реалізації функції управління.
9. Поясність особливості міжособистісної комунікації в малих групах.
10. Поясність процес сприйняття і його роль в міжособистісній комунікації.
11. Поясність, чому рекламу можна розглядати як модель, вид і канал комунікації.
12. Поясність, як мотиваційні теорії пояснюють суть і функції міжособистісної комунікації.
13. Поясність, як слід розуміти мотиви й завдання комунікації в теорії мовної діяльності.

ТЕМА 12

МЕРЕЖА ТА СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Соціологія масових комунікацій. Мережа та структура соціальної комунікації. Ефект «інформаційних очок». Типи комунікації (за А.Соколовим). Інформаційний підхід. Дезінформаційний підхід. Функції соціальної інформації

Питання на самоконтроль

1. Поясніть різницю в застосуванні понять «комунікаційний (а)» і «комунікативний (а)».
2. Поясніть різницю між поняттями «соціологія комунікації» та «соціальна комунікація».

Змістовий модуль 3

«РЕАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ І МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В СУСПІЛЬСТВІ»

Тема 13

ТИПИ, ВИДИ І ФОРМИ КОМУНІКАЦІЙ

Різновиди комунікацій. Типи і види комунікації. Міжособистісна, спеціалізована та масова комунікація. Функції масової комунікації. Форми комунікації. Форми ділової комунікації. Реклама як модель, вид і канал комунікації. Мережа та структура соціальної комунікації

Питання на самоконтроль:

1. Назвіть відмінності між лінійними і нелінійними моделями комунікації.
2. Назвіть особливості класичної лінійної моделі комунікації.
3. Назвіть найпростіші моделі комунікації.
4. Назвіть ознаки циркулярної моделі комунікації.
5. Назвіть основні семіотичні моделі комунікації.
6. Назвіть підходи обґрунтування типів комунікації.
7. Назвіть способи впливу в міжособистісній комунікації.
8. Назвіть та обґрунтуйте умови забезпечення ефективності комунікації.
9. Назвіть характерні ознаки моделі соціального атомізму.
10. Обґрунтуйте найбільш істотні рекомендації в міжособистісній комунікації для ефективного використання методу переконання.
11. Обґрунтуйте основні ознаки об’ємних комунікацій.
12. Охарактеризуйте основні гомогенні моделі комунікації.
13. Поясність, як здійснюється комунікація в двоступеневих моделях.

Рекомендована література:

Основы теории коммуникации. Учебно-методическое пособие для студентов специальности 350400 «Связи с общественностью» / Сост. Жанна Владимировна Николаева. – Улан-Удэ: Восточно-Сибирский государственный технологический университет, 2004 – 274 с. // http://window.edu.ru/resource/938/18938/files/Mtdusc8.pdf

Моисеева А.П. Основы теории коммуникации: Учебное пособие. – Томск, 2004. – 128 с. // http://window.edu.ru/resource/062/75062/files/teorcommup.pdf

Основы теории коммуникации (для студентов специальности «Связи с общественностью») / Сост.: Шпаковская С.В., Шпаковский В.О.: Электронный ученик. – Пенза, 2006. – 83 с. // http://window.edu.ru/resource/952/36952/files/stup178.pdf

Соколов А.В. Общая теория социальной коммуникации: Учеб. пособие. – СПб.: Михайлов, 2002. – 460 с.

Змістовий модуль 3

«РЕАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ І МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В СУСПІЛЬСТВІ»

Тема 14

КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ. МЕТОДИ КОМУНІКАТИВНОГО АНАЛІЗУ. СПЕЦИФІЧНІ МОДЕЛІ КОМУНІКАЦІЇ

Пропаганда. Перформанс. Паблік рілейшнз. Психотерапія. Політичні технології. Релігійні технології. Аналіз. Контент-аналіз. Прагматичний аналіз. Елементарна модель впливу. Біхейвористська (поведінкова) модель комунікації. Модель зміни джерела. Техніки пропагандистського аналізу

Тема 15

КОМУНІКАТИВНІ ДИСКУРСИ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Множинність трактування поняття «дискурс». Різновиди комунікативних дискурсів

Рекомендована література:

1. Дейл Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация. – М., 1989.
2. Discours de la method (Декарт Рене. Дискурс як метод). – 1637.
3. Лингвистический энциклопедический словарь. – М., 1990. – С.136-137.
4. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Громʼяк, Ю. І. Ковалів та ін. – К.: Академія, 1997. – С.201-202 (752 с.).
5. International Encyclopedia of Linguistics: 4 vol. – New York; Oxford, 1992. – Vol. 1. – P.356-358 (Міжнародна лінгвістична енциклопедія: 4 т. – Нью-Йорк; Оксфорд, 1992. – Т.1. – С.356-358).
6. Павличко Соломія. Теорія літератури. – К.: Основи, 2002. – С.34-36.
7. Почепцов Г.Г. Теорія комунікацій. – 2-вид., доп. – К., 1999. – С.75-99.
8. Фуко Мишель. Слова и вещи. – М., 1977. – С.150, 282.
9. Ганошенко Юрій. Полісемія в літературознавчій термінології // http://web.znu.edu.ua/99/l-article.php?item=29

Самостійна робота

1. Опрацювати рекомендовану літературу з метою підготовки до семінарського заняття.
2. Прочитати статтю Юрія Ганошенка «Полісемія в літературознавчій термінології» (http://web.znu.edu.ua/99/l-article.php?item=29) та законспектувати найважливіші думки.

Питання на самоконтроль

1. Визначте канали комунікативного ланцюга, якими передається інформація.
2. Визначте канали комунікації і обґрунтуйте їхні особливості.
3. Назвіть види аргументації в міжособистісних комунікаціях.
4. Назвіть види обміну інформацією, актуальні для комунікативних процесів.
5. Назвіть вимоги до формованих інформаційних матеріалів.
6. Назвіть критерії оцінки ефективності комунікативного процесу.
7. Назвіть способи передачі інформації, визначте їхні особливості.
8. Обґрунтуйте тезу про комунікативний процес як послідовно реалізовані етапи виробництва, мультиплікації, розповсюдження, прийому, розпізнавання та використання інформації.
9. Поміркуйте над тезою, що спілкування – це частина комунікативного процесу. Доведіть або спростуйте її правильність.
10. Поясніть, у чому схожість і відмінності між поняттями «комунікативний процес» і «комунікація як процес».

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Конецкая В.П. Социология коммуникации. – М., 1997. – С.54-67.
2. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации. – М., 2001. – С.14-24.
3. Роджерс Э., Агарвала-Роджерс Р. Коммуникации в организациях. – М., 1980. – С.34-42.
4. Шарков Ф.И. Основы теории коммуникации: Учебник. – М.: Издательский Дом «Социальные отношения», изд-во «Перспектива», 2002. – 246 с. // http://iub.at.ua/_ld/0/61_.__.pdf

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

5. Житарюк М.Г. Структурно-елементні моделі-конфігуратори (В.Шкляр, В.Здоровега) система українських ЗМІ: пошук універсальної моделі  // Соціокультурна модель журналістики: традиції і новаторство. – Львів, 2008. – С.362-365; . Див. також електронний ресурс. – Режим доступу: http://ztmmi.ucoz.ru/_ld/0/33_monograf_a5_cd.pdf
6. Забелин П.В. Основы корпоративного управления концернами. – М., 1998. – С.25-33.
7. Робер М.-А., Тильман Ф. Психология индивида и группы. – М., 1988. – С.176-180.

Тема 16

КОМУНІКАТИВНІ ПРОЦЕСИ: ВИРОБНИЦТВО, МУЛЬТИПЛІКАЦІЯ, ПОШИРЕННЯ, ПРИЙОМ, РОЗПІЗНАВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ

Комунікативний процес. Комунікативна установка. Кодування й декодування в комунікативних системах. Синтаксичні вимоги до комунікативного процесу. Вимовні вимоги на радіо і ТБ. Естетичні вимоги до мовного комунікативного процесу. Специфіка обраного каналу комунікації. Основні елементи ланцюга комунікації. Забезпечення процесу комунікації. Спілкування як комунікативний процес. Вибір каналів комунікації. Неформальні (неієрархічні) канали. Обмін інформацією формалізованими і неформалізованими каналами. Соціальні комунікації. Аргументація як комунікативна процедура.

Мета. Після вивчення теми студент повинен:

а) знати:

• теоретичні основи виробництва, мультиплікації, розповсюдження, прийому, розпізнавання та використання інформації;
• способи передачі інформації в комунікаційному процесі;
• основні умови успішного проходження інформації за елементами комунікативної системи;
• принципи забезпечення процесу комунікації, розроблені зарубіжними і вітчизняними вченими;
• теоретичні та практичні питання організації спілкування, як комунікативного процесу.

б) вміти:

• практично здійснювати всі стадії комунікативного процесу;
• передавати і приймати інформацію в процесі здійснення різних комунікацій;
• вибрати оптимальний канал комунікації, організовувати комунікацію, підтримувати її процес, спілкуватися в горизонтальних і вертикальних структурах.

Питання на самоконтроль

1. Визначте канали комунікативного ланцюга, якими передається інформація.
2. Визначте канали комунікації і обґрунтуйте їхні особливості.
3. Назвіть види аргументації в міжособистісних комунікаціях.
4. Назвіть види обміну інформацією, актуальні для комунікативних процесів.
5. Назвіть вимоги до формованих інформаційних матеріалів.
6. Назвіть критерії оцінки ефективності комунікативного процесу.
7. Назвіть способи передачі інформації, визначте їхні особливості.
8. Обґрунтуйте тезу про комунікативний процес як послідовно реалізовані етапи виробництва, мультиплікації, розповсюдження, прийому, розпізнавання та використання інформації.
9. Поміркуйте над тезою, що спілкування – це частина комунікативного процесу. Доведіть або спростуйте її правильність.
10. Поясніть, у чому схожість і відмінності між поняттями «комунікативний процес» і «комунікація як процес».

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Конецкая В.П. Социология коммуникации. – М., 1997. – С.54-67.
2. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации. – М., 2001. – С.14-24.
3. Роджерс Э., Агарвала-Роджерс Р. Коммуникации в организациях. – М., 1980. – С.34-42.
4. Шарков Ф.И. Основы теории коммуникации: Учебник. – М.: Издательский Дом «Социальные отношения», изд-во «Перспектива», 2002. – 246 с. // http://iub.at.ua/_ld/0/61_.__.pdf

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

5. Житарюк М.Г. Структурно-елементні моделі-конфігуратори (В.Шкляр, В.Здоровега) система українських ЗМІ: пошук універсальної моделі  // Соціокультурна модель журналістики: традиції і новаторство. – Львів, 2008. – С.362-365; . Див. також електронний ресурс. – Режим доступу: http://ztmmi.ucoz.ru/_ld/0/33_monograf_a5_cd.pdf
6. Забелин П.В. Основы корпоративного управления концернами. – М., 1998. – С.25-33.
7. Робер М.-А., Тильман Ф. Психология индивида и группы. – М., 1988. – С.176-180.

Тема 17

ЗМІСТ, ЗАСОБИ І МОВА КОМУНІКАЦІЇ. КОМУНІКАНТ І КОМУНІКАТ ЯК СУБ'ЄКТИ СОЦІАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Зміст і засоби мовної комунікації. Символьна комунікація. Загальна теорія знаку. Празька лінгвістична школа. Особливості стилів викладу в періодичній пресі. Семіотика мови: синтактика, семантика, прагматика. Семіосоціологічна концепція комунікації. Мета комунікатора. Комунікативні ролі. Комунікативна сфера. Комунікативна особистість. Вимоги до якостей комунікатора. Особистість в системі соціальної комунікації. Особистість у системі комунікації. Комунікативна особистість. Комунікативна компетентність. Когнітивні фактори і характеристики.

Питання на самоконтроль:

1. Поміркуйте над тим, як формується особистість.

2. Дайте визначення «мовної особистості».

3. Назвіть основні характеристики теоретико-гносеологічної моделі мовної особистості.

4. Назвіть загальні ознаки та відмінності, що характеризують мовну та комунікативну особистості.

5. Перелічіть основні параметри комунікативної особистості.

6. Поясність, як ви розумієте мотиваційний параметр комунікативної особистості.

7. Визначте головні когнітивні характеристики комунікативної особистості.

8. Назвіть характеристики функціонального параметру комунікативної особистості.

9. Назвіть критерії оцінки комунікативної особистості як соціального феномену.

10. Визначте типи комунікативної особистості та їхнє значення в системі соціальної комунікації.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. – М., 1987.

Крысин Л.П. О речевом поведении человека в малых социальных общностях (постановка вопроса) // Язык и личность / Отв. ред. Д.Н.Шмелев. – М., 1989.

Уфимцева Н.В. Мотивация в речевом воздействии: проблемы и концепции // Оптимизация речевого воздействия / Отв. ред. Р.Г.Котов. – М. 1990.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Выготский Л.С. Избранные психологические произведения. – М., 1956.

Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность // Избранные психологические произведения. – М., 1983. Т.1.

Жинкин Н.И. Речь как проводник информации. – М., 1982.

Петренко В.Ф. Психосемантика сознания. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988.

Конрад Н.И. О языковом существовании // Японский лингвистический сборник. – М., 1959.

Кули Ч. Социальная самость // Американская социологическая мысль / Пер. с англ.; Ред. В.И.Добреньков. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1994; Мид Дж. Аз и Я // Там же; Маркузе Г. Одномерный человек // Там же.

Человеческий фактор в языке. Языковые механизмы экспрессивности. – М., 1991.

Симонов П.В., Ершов П.М., Вяземский Ю.П. Происхождение духовности // Серия «Общество и личность». – М.: Знание, 1989.

Тема 18

ЗВОРОТНИЙ ЗВ'ЯЗОК У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ

Зворотний зв'язок у системі взаємодії комунікатора з масовою аудиторією. Інформація в управлінській діяльності. Масова комунікація у сфері громадських зв'язків і відносин. Бар’єри комунікації. Спотворення інформації. Втрата інформації. Надлишок інформації.

Питання на самоконтроль:

1. Назвіть засоби процесу комунікації.

2. Назвіть та поясніть спільне та відмінне в комунікативних засобах.

3. Визначте критерії рівнів комунікації.

4. Охарактеризуйте комунікативні засоби за ступенем узагальненості інформації.

5. Поясність відмінність знаків, образів, слів, жестів і термінів як комунікативних засобів.

6. Охарактеризуйте семіотику.

7. Поясність важливість семіотичного рівня комунікації у вивченні соціальної комунікації.

8. Назвіть та обґрунтуйте основні типи знаків.

9. Поясніть значення семіотичних моделей, що опираються на опозицію.

10. Поясніть кумулятивну властивість комунікативних систем на семіотичному рівні.

11. Обґрунтуйте роль семіотичного рівня у вивченні вербальної комунікації в соціологічному аспекті.

Основна література

Ветров А.А. Семиотика и ее основные проблемы. – М.: Изд-во полит. литературы, 1968.

Мак-Квейл Д. Теорія масової комунікації. – Львів : Літопис, 2010. – 538 с.

Моррис Ч.У. Основания теории знаков // Семиотика: антология. Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.–Екатеринбург, 2001.

Сем Блэк. Паблик рилейшнз: что это такое? – М.: Модино пресс, 1999. – 240 с.

Степанов Ю. В мире семиотики. Семиотика: Антология / Сост. Ю.С.Степанова. – М., 2001. – С. 5-42.

Шарков Ф.И. Основы теории коммуникации: Учебник. – М.: Издательский Дом «Социальные отношения», изд-во «Перспектива», 2002. – 246 с.

Додаткова література

Иванов Вяч. В., Топоров В.Н. Славянские языковые моделирующие семиотические системы. – М., 1965.

Лосев А.Ф. Знак. Символ. Миф. – М., 1982.

Соломоник А. Семиотика и лингвистика. – М., Молодая Гвардия, 1995.

Степанов Ю.С. В трехмерном пространстве языка. Семиотические проблемы лингвистики, философии, искусства. – М., 1985.

Шрейдер Ю.А. Логика знаковых систем. – М., 1974.

Якобсон Р. В поисках сущности я зыка // Семиотика. – М.: Радуга, 1983.

Завдання на самостійне опрацювання

і підготовку до практичних занять до змістового модуля 1[3]:

Виявіть наявність і відсутність ґенетичних властивостей інформації в таких журналістських текстах: А) друковані ЗМІ; Б) електронні (радіо і телебачення); В) цифрових новітніх ЗМІ (блогосфера, інтернет).

Поєднайте терміни «інформаційний продукт» та «інформатор» у формі невеликого наукового есе.

Поєднайте терміни «інформаційна технологія» та «інформатика» у формі невеликого наукового есе.

Проаналізуйте за поданою схемою на лекційному занятті «Інформація в науці і наукова інформація» будь-яку інформацію в науці (на вибір).

Контрольні питання до змістового модуля 1:

Охарактеризуйте національно-світоглядну публіцистику з погляду дотримання та ігнорування етичного конфігуратора субстанційності.

Роль ґенетичної інформації в реалізації моделі національно-світоглядної журналістики.

Змістовий модуль № 2

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ 1

Житарюк М.Г. Соціокультурна модель журналістики: традиції і новаторство. – Львів, 2008. – С.139-196. Див. також електронний ресурс. – Режим доступу: http://ztmmi.ucoz.ru/_ld/0/33_monograf_a5_cd.pdf

Житарюк М.Г. Теорії та моделі масової інформації (Масова комунікація): навч. посібн. – Львів, 2015. – 220 с. // http://modeli-mi.ucoz.ua/_ld/0/7_-2015-3-.pdf

Землянова Л. Коммуникативистика и средства информации: Англо-русский толковый словарь концепций и терминов. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 2004. – 416 с.

Моисеева А.П. Основы теории коммуникации: Учебное пособие. – Томск, 2004. – 128 с.

Основы теории коммуникации (для студентов специальности «Связи с общественностью») / Сост.: Шпаковская С.В., Шпаковский В.О.: Электронный учебник. – Пенза, 2006. – 83 с. // http://window.edu.ru/resource/952/36952/files/stup178.pdf

Основы теории коммуникации. Учебно-методическое пособие для студентов специальности 350400 «Связи с общественностью» / Сост. Жанна Владимировна Николаева. – Улан-Удэ: Восточно-Сибирский государственный технологический университет, 2004 – 274 с.

Панфилова А.П. Деловая коммуникация в профессиональной деятельности. – СПб: Знание, ИВЭСЭИ, 2001. – 496 с.

Почепцов Г.Г. Теория коммуникации. – М.: Рефл-бук, - К.: Ваклер, 2001. – 656 с.

Соколов А.В. Общая теория социальной коммуникации: Учеб. пособие. – СПб.: Михайлов, 2002. – 460 с.

Терин В.П. Массовая коммуникация. Исследования опыта Запада. – М., 1999. – 224 с.

Хрестоматія з теорії тексту масової комунікації [Текст]: навч. посіб. / уклад. Е.Г.Шестакова. – Донецьк : Норд-прес, 2009. – 283 с.

Шарков Ф.И. Основы теории коммуникации: Учебник. – М.: Издательский Дом «Социальные отношения», изд-во «Перспектива», 2002. – 246 с.

Гриценко О., Кривошея Г., Шкляр В. Основи теорії журналістської діяльності. – К., 2000. – 204 с.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ 1

Guzhonak Dmitry. Новейший этап исследований МК: ведущие американские школы. Лекция 3: презентация // Социология массовой коммуникации. – Электронный ресурс. – Режим доступа к документу: http://prezi.com/lmb_f8gxxnks/presentation/

Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – М., 1979.

Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. – М., 1960.

Глинская Ирина. Массовые коммуникации и медиапланирование: презентация дисциплины по выбору. – Электронный ресурс. – Режим доступа к документу: http://www.myshared.ru/slide/360716/#

Дридзе Т.М. Социальная коммуникация как текстовая деятельность в семиосоциопсихологии // Общественные науки и современность. – 1996. – № 3.

Дридзе Т.М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации: Проблемы семиопсихосоциологии. – М., 1984.

Дридзе Т.М. Язык и социальная психология. – М., 1980.

Землянова Л.М. Зарубежная коммуникативистика в преддверии информационного общества. Толковый словарь терминов и концепций. – М.: Издательство Московского университета, 1999.

Землянова Л.М. Современная американская коммуникативистика. – М., Изд-во Московского университета, 1999.

Коломиец Виктор. Теории массовой коммуникации. Лекция 2: презентация. – Электронный ресурс. – Режим доступа к документу: http://www.myshared.ru/slide/315224/#

Конецкая В.П. Социология коммуникации. – М. 1997.

Котов Р.Г. Деловое общение и я зык //Лингвистическая прагматика и общение с ЭВМ. – М.,1989.

Краткий словарь по социологии /Под ред. Д.М.Гвишиани, Н.И.Лапина / Сост. Э.М.Коржева. Н.Ф. Наумова. – М.: Политиздат, 1988.

Крысин Л.П. О речевом поведении человека в малых социальных общностях (постановка вопроса) // Язык и личность / Отв. ред. Д.Н.Шмелев. – М., 1989.

Кузьмин В.П. Системный подход в современном научном познании // Вопросы философии. – 1980. – №1.

Леонтьев А.А. Основы теории речевой деятельности. – М., 1974.

Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1971.

Ньюстром Дж.В., Дэвис К. Организационное поведение. – СПб., 2000.

Роджерс Э., Агарвала-Роджерс Р. Коммуникации в организациях. – М.: Экономика, 1980. – 176 с.

Саймон Г., Смитбург У., Томпсон В. Менеджмент в организациях. – М., 1995.

Скотт М. Катлип, Аллен Х. Сентер, Глен М. Брум. Паблик рилейшнз. Теория и практика. – М., 2000. – 624 с.

Смелзер Н. Социология. Пер. с англ. – М.: Феникс, 1994.

Современная западная социология. Словарь. – М., 1990.

Сорокин Ю.А., Тарасов Е.Ф., Шахнарович Л.М. Теоретические и прикладные проблемы речевого общения. – М., 1979.

Соціологія: підручник / За ред. В.Г.Городяненка. – К.: Академія, 2008. – 544 с.

Спивак В. А. Корпоративная культура. – СПб: Питер, 2001. – 352 с.

Тарасов Е.Ф. Речевое воздействие: методология и теория // Оптимизация речевого воздействия. – М., 1990.

Терин В.П. Массовая коммуникация. – М., 2000.

Узилевский Г.Я. Взаимодействие естественных и искусственных языков в современных лингвистических процессорах. – М.: АДД, 1996.

Швейцер А.Д. Современная социолингвистика. Теория, проблемы, методы. – М., 1976.

Шишкина М.А. Паблик рилейшнз в системе социального управления. – СПб, 1999. – С. 189-260.

Щербо Л.В. Языковая система и речевая деятельность. – Л., 1974.

Энциклопедический словарь юного филолога. – М.: Педагогика, 1984.