Навчальна дисципліна «Теорії та моделі масової інформації», яка викладається студентам спеціальності «Журналістика» у Львівському національному університеті імені Івана Франка, має виразний підсумковий зміст, узагальнює знання студентів з журналістики й журналістикознавства, розгорнута як в теорію, так і історію масової інформації. М.Г.Житарюк запропонував якісну програму з цієї дисципліни та навчально-методичний посібник, який цілком їй відповідає.

Предмет під такою або аналогічною назвою викладається в багатьох університетах України. Мета таких курсів — дати студентам знання з наукового осмислення масової інформації та первісні навички наукової роботи. Такі знання та навички передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою магістра журналістики.

Теорія масової інформації розгортається в оптиці історизму. Інформаційна діяльність людина набагато давніша за журналістику, тому й знаходила перші теоретичні узагальнення ще в працях античних авторів, як-от: у Платона. З іншого боку, журналістика в початковий період розвитку не була масовою інформацією, а перетворювалася на таку поступово, з поширенням промислової революції, законодавчим запровадженням обов’язкової початкової освіти, появою масової людини. Це дуже важливі процеси, розуміти які повинен кожний журналіст. Маємо справу не з історією професії, як іноді намагаються те витлумачити. Це історія філософського осмислення проблеми маси, маскультури, масової інформації та комунікації, свободи слова й свободи друку. Навчальний посібник М.Житарюка в доступній формі надає студентові потрібні знання з цієї навчальної дисципліни.

У посібнику розглянуті філософські концепції, які стосуються теорії масової інформації, Мільтона, Гоббса, Локка, Мілля, Руссо, Гегеля, Маркса, Леніна, ін. Причому про них сказано не скоромовкою, не в одному абзаці, а достатньо розгорнуто; так, щоб дати уявлення про особливості концепції. М.Житарюк показав найважливіше — філософські концепції не абстрактні витвори людської думки, а інструмент практичної діяльності людини та людських спільнот. Від теоретичного розвʼязання проблеми залежить практичне існування журналістики. На численних історичних прикладах з провідних інформаційних країн світу показаний звʼязок між теоріями та моделями масової інформації. Особливо вражають приклади подібності російсько-радянської (більшовицької) та німецько-фашистської моделі журналістики.

Перетворення журналістики на масову інформацію ознаменувалося появою чотирьох сталих теорій її розвитку. Вони викладені вперше в книзі Ф.Сіберта, Т.Петерсона, У.Шрама «Чотири теорії преси» (1956). М.Житарюк розкрив зміст цих теорій преси, показав історичну наповненість цих теорій. Кожний читач (студент) відчує в його викладі гарячий звʼязок своєї професії з теоретичним осмисленням масової інформації.

Особливої актуальності творення моделей журналістики набуло в ХХ столітті, коли на повну потужність розгорнулися ефірні та електронні медіа. Вони поставили на порядок денний питання про звʼязок журналістики з громадською думкою, політичною діяльністю, виборчими технологіями. Тому в цей час таких моделей створено особливо багато, хоча й відрізняються вони між собою, як правило, в деталях. Головна ж субстанція, яка осмислюється в них і служить вододілом, — це категорія правди й служіння суспільству правдою.

Автор поділив моделі соціальних комунікацій за регіональним принципом, розглянувши західні, радянські, сучасні російські, сучасні українські моделі. Важливо відзначити, що український матеріал органічно увійшов у навчальний посібник, показавши життєздатність та конкурентоспроможність української науки про медіа.

Методична організація посібника свідчить про високу педагогічну культуру й майстерність професора М.Житарюка. Студент знайде в ньому всі інструменти організації навчального процесу: схеми кількості годин за навчальним планом, розподіл навчального часу, методичні вказівки до вивчення курсу з наведенням структури практичних і семінарських занять, списку контрольних запитань, бібліографії. Багато схем і таблиць розміщено в тексті при викладі навчального матеріалу. Вони унаочнюють виклад, уприступнюють його для студента.

Навчально-методичний посібник професора М.Г.Житарюка «Теорії та моделі масової інформації» є цілісною, глибокою за змістом і доступною за формою викладу книжкою. Вона, безперечно, заслуговує на рекомендацію до друку. Сподіваюся, що її читатимуть не тільки у Львівському національному університеті імені Івана Франка, але й в інших університетах України. Знаючи наукову й навчальну продукцію наших авторів, можу авторитетно запевнити, що ми стоїмо напередодні появи потрібного, свіжого, змістовного видання, яке прикрасить нечисленну літературу медіа-освітян і багато років працюватиме на користь української журналістської освіти.

3 березня 2015 р.

І.Л.Михайлин,

доктор філологічних наук, професор

кафедри журналістики Харківського

національного університету імені В.Н.Каразіна.